ви́рішити пита́ння — разреши́ть вопро́с
ви́рішити наперёд — предреши́ть, реши́ть наперёд
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
вирішити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вирішити — див. вирішувати … Український тлумачний словник
вирішити — I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися Пор. задумати II ▶ див … Словник синонімів української мови
вирішений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирішити. || ви/рішено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
вирішення — я, с. 1) тільки одн. Дія за знач. вирішити. 2) Висновок, рішення … Український тлумачний словник
вирішувати — див. вирішити … Словник синонімів української мови
вирішувати — ую, уєш і рідко виріша/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/рішити, шу, шиш, док., перех. 1) з інфін. або підрядним додатковим.Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого небудь висновку. 2) Знаходити яку небудь відповідь; розв язувати питання. || Доводити… … Український тлумачний словник
гордіїв — єва, єве: •• Го/рдіїв ву/зол перен. заплутана справа, положення, збіг обставин, які важко вирішити. Розруба/ти го/рдіїв ву/зол перен. вирішити якісь проблеми, скрутне становище швидко, сміливо, рішуче … Український тлумачний словник
порадити — джу, диш, док. 1) перех. і неперех., кому, рідше кого і без додатка. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити за яких небудь обставин, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою. || тільки кого. Наставити на добрий розум. ||… … Український тлумачний словник
розв'язний — I розв язн ий а/, е/. Який можна розв язати, вирішити, з ясувати і т. ін.; який піддається розв язанню, вирішенню. II розв язний а, е. Який поводить себе надто вільно, фамільярно, зухвало. || Який характеризується, відзначається надмірною… … Український тлумачний словник
розв'язувати — 1) = розв язати (роз єднувати кінці чого н. зв язаного); розшморгувати, розшморгнути, розсупонювати, розсупонити (супоню, зав язку, петлю, вузол тощо); розшнуровувати, розшнурувати, розпускати, розпустити (шнурок, тасьму, плетиво тощо),… … Словник синонімів української мови
